Strict Standards: mktime(): You should be using the time() function instead in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 128

Strict Standards: mktime(): You should be using the time() function instead in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 128

Strict Standards: mktime(): You should be using the time() function instead in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 128

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378

Warning: Creating default object from empty value in /profiles/g/gr/gre/greenhome/greenhome.com.ua/modules/system/etc.php on line 378
GreenHome - Світлотіні ботанічного саду
GreenHome
Головна Новини Статті Форум Відео Зелена дошка Зелена бібліотека Написати нам листа Про GreenHome
Розділи -> Статті -> ЕКОЛОГІЯ -> Світлотіні ботанічно...

Недавно зателефонувала моя приятелька, яка живе на вулиці Паньківській, неподалік Ботанічного саду імені О.Фоміна.

– Ти давно була в парку?
– Минулої весни. А що?
– О, тоді було чим милуватися, коли квітнуть магнолії, бузок… А піди-но тепер. Як там брудно, в огорожі діри, тусуються випивохи, бомжі, господарі вигулюють своїх собак і не прибирають за ними. Куди дивиться мерія, Шевченківська райрада?

Звісно, пізньої осені, коли дощить чи січе сніг, парк немовби осиротілий. Але ж, як мовиться, «у природи немає поганої погоди».Тож сіро-чорну графіку дерев і кущів теж цікаво споглядати. Пройшлася алеями й справді, цей заповідний куточок Києва засмічений, басейн нагадує затхлу яму, в кущах можна натрапити на імпровізовані туалети. Паркан невисокий, тож через нього легко перескакують і ті, кого «жаба давить» заплатити гривню за вхід.

Я розповіла про це кандидату біологічних наук, заступнику голови Української екологічної асоціації «Зелений світ» Григорію Гончаренку. Він ревний охоронець заповідних зелених зон Києва – Голосіївського лісу, Кадетського гаю, ініціатор створення національного парку імені Героїв Крут. Уже старенький чоловік хворий, але такий завзятий, що й не одного молодого обжене своїм ентузіазмом. Григорій Андрійович багато років працював у Ботанічному саду імені Фоміна, добре поінформований, що там робиться: «Я нині готую комплексну еклогічну експертизу, там негаразди. На території саду захоронили 40 тисяч кубічних метрів сміття. Його за наказом колишнього директора В.Капустяна засипали землею. Тобто, з’явилася нова геологічна структура, яка загрожує екології цієї садово-паркової пам’ятки. Сором Києву, що сад Національного університету імені Т.Шевченка має такий дірявий паркан. Це ж якась трагікомедія: щороку його латають цеглою, вона від води бубнявіє й розвалюється. Щоп’ятниці весь колектив Ботсаду прибирає територію, але ж це мали б робити комунальні служби Шевченківського району, де він розташований. Ще голова міськвиконкому Згурський за радянських часів виступав за те, аби збудувати новий паркан. Нинішній звели в 20-30 роки минулого століття, його вже не можна реставрувати. Проект нової огорожі підготували двадцять років тому. Підмурівок мав би бути з граніту, чавунне лиття взявся виготовити завод «Більшовик». Але почалась перебудова, вибухнув Чорнобиль, і все забулося. Тепер неодмінно треба зробити цих півтора кілометра огорожі заввишки два метри двадцять сантиметрів. Це коштуватиме приблизно вісім мільйонів гривень, але таких грошей Ботсад не має».

Крім того, його слід захищати не тільки від зловмисників і собак, а й від чаду та шуму. Для цього треба встановити прозору пластикову стіну заввишки чотири метри, як це в Празькому ботсаду. Такі бар’єри існують і в Голландії. Хто ж головний ворог рослин? Передусім, свинець. Засвоєний листям, він уражає й коріння дерева. Воно, захищаючись, викидає шкідливу речовину в грунт, а в отруєній землі все живе починає хворіти й гинути.

Скажу ще й таке. Насипна гірка, названа на честь одного з колишніх директорів Ботсаду Р.Траутфетера осіла, сповзла, отже руйнується ландшафт.

Відвідувачі, гуляючи садом, й не підозрюють, що під ногами існує підземне місто на глибині 11 поверхів – це 72(!) споруди телефонно-телеграфної станції та метрополітену із так званим об’єктом цивільної оборони. До речі, під час сумнозвісного ГКЧП українські комуністи розмовляли з Москвою через цю станцію. В підземеллі прокладено тунель від Хрещатика – на випадок війни чи ще якоїсь надзвичайної події. В залі засідань мали б збиратися члени міськвиконкому. І хоч таємні апартаменти – готель, їдальня, спальні (де й дотепер щодесять днів міняють постіль), зал засідань уже не мають колишнього стратегічного значення, однак його й досі охороняють. Дороги, заїзди, системи енергопостачання, вентиляцію облаштували й експлуатують як цього вимагали військові й метробудівці. До речі, замість центрального входу до Ботсаду збудували метро «Університетська». Таємне господарство на двадцятиметровій глибині порушило підземні потоки води, і тепер доводиться докладати чимало зусиль, аби місцевість не стала болотом».

Загалом, треба сказати, що в Україні, як і в Західній Європі, були монастирські сади, де культивували лікарські рослини. Найстаріший аптекарський город у нашій державі висадили в Лубнах 1714 року. Мала такі городи й Києво-Печерська лавра.

Ботанічний сад імені О.Фоміна – один з найстаріших в Україні. 8 серпня 1833 року було офіційно ухвалено про перевезення з Кременця до Києва саджанців ботсаду колишнього Волинського ліцею. Але вийшло так, що рослини – це 513 саджанців 34 видів – привезли, однак місце саду ще не визначили. І тільки у 1835 році, коли збудували корпус університету, стало очевидно, що парк буде поблизу на прилеглому пустирі. Перший ректор університету святого Володимира М.Максимович писав: «Место сие безводно, находится на полуденном жару солнца, выставлено на острые восточные ветры. Но если бы было дозволено употреблять большую сумму денег, то из сего места можно было сделать хороший сад». Однак офіційний дозвіл надали лише у 1839 році. 1846 року розпочато будівництво оранжереї, згодом тераси, де висадили одержані з-за кордону найрідкісніші дерева, кущі, трав’янисті рослини, троянди. Для закріплення горбів та ярів привезли місцеві дерева, а вся тяжка робота лягла на плечі кріпаків найближчих сіл. Як свідчать документи, Микола ІІ, цікавився будівництвом Ботсаду. В 1849 році він оглянув молоді насадження і залишився задоволеним. Особливо сподобалась йому колекція тополь, цар звелів обсадити ними вулиці Києва і схили Дніпра. Через рік він відвідав Київ. По дорозі йому повідомили, що на честь імператора на Бібіковському бульварі, (нині Т.Шевченка) з’явилися екзотичні на той час каштани. Чи цареві не сподобалося, що не виконали його наказу, чи не з тієї ноги встав, однак дуже спохмурнів. Чиновники наказали хутко прибрати каштани. За ніч їх викопали й перекинули через паркан. А вранці працівники Ботсаду помітили ці «неугодные его величеству дерева» й насадили ними алеї.

Коли каштани вперше зацвіли, кияни були вражені, приходили помилуватися біло-рожевими свічками. Дерева так сподобались, що їх почали повсюдно висаджувати. До того ж, місцевий клімат і грунти були сприятливі для переселенців із Балкан. А згодом Київський Ботсад уже надсилав насіння – до 20 тонн – в усі куточки Росії, потім СРСР. Саме з легкої руки ботаніків на вулицях і в парках Києва з’вилися клен сріблястий, горіх чорний, дуб червоний, оксамит амурський, сніжноягідник, сосна Веймутова, різноманітні тополі, форзиції, кілька видів таволги, багато сортів бузку, троянд. З’явилося в Україні дерево білої акації, привезене з Америки в 50-х роках ХІХ століття, яке потім набуло величезної популярності. Наскільки зеленою була центральна частина Києва 150 років тому, свідчить такий факт: в архівах збереглися заяви мешканців навколишніх будинків, що спів солов’їв заважає їм… спати.

Різні перетрубації пережив Київський Ботсад: так, у 1908 році тут розмістили зоопарк. Народ товпився, щоби побачити дивовижних тварин, але науковці були в розпачі. Нові мешканці обгризали дерева, кущі, витолочили траву. Позбулися їх аж через три роки після настійних вимог адміністрації.

Тяжким випробуванням для саду стали Перша світова і громадянська війни. Гарматні постріли зруйнували шибки оранжереї, під час лютих морозів працівники рятували теплолюбні екзоти, вкриваючи їх одягом, ковдрами, принесеними з дому. Постраждали колекції також під час Другої світової війни. Німці вивозили до «фатерлянду» квіти, дерева, кущі, рідкісні пальми. Однак територію парку утримували в зразковому порядку. Там, де нині контора «Газпрому» по вулиці Вєтрова були розміщені квартири офіцерів. А в жовтому корпусі університету працював німецький штаб. Для зручності через весь сад прорубали алею, на якій зарясніли таблички: «За кинутий недопалок – розстріл». І цей наказ німці ретельно виконували.

Нині в Ботсаді експонується понад 8 тисяч видів форм і сортів рослин. Тільки піввідсотка колекції становлять звичні для нас дерева й кущі. Інші – вихідці з Америки, Японії, Китаю, Далекого Сходу, Середньої та Малої Азії, Кавказу, Криму, Західної Європи. Національним надбанням є зібрання тропічних і субтропічних рослин – найбільше в Україні і третє на теренах колишнього СРСР. Одна з найбагатших у світі колекція суккулентів налічує 2,5 тисячі видів, тут росте половина тих, що є в природі різновидів кактусів. Навіть мексиканські ботаніки описують у Києві рослини, які вже вимерли на їхній території. В саду живуть 250-річні саговники, їх якийсь поміщик передав на оздоровлення. Коли заходиш до оранжереї, вражає гігантська пальма, їй 200 років. Звикла до простору й волі, щовесни вона пробивала шестиміліметрове скло даху. Щоразу, коли наставала осінь, бригада альпіністів зводила над діркою покрівлі дах. Так тривало до 1977 року, коли навколо старої теплиці звели кліматрон заввишки 30 метрів. Пальма чудово росте і щороку цвіте.

Свого часу в університетському саду розробили технологію вирощування бананів в оранжереях. Причому, вони смачніші, ніж заморські. І цей досвід був розповсюджений по всьому СРСР. Українські банани навіть вирощували в Тобольську, а в Лохвицькому колгоспі «Зоря комунізму» на Полтавщині, з кожної рослини збирали 50-60 кілограмів плодів. Пізніше, коли подорожчали енергоносії, вирощування бананів стало занадто дорогим.

У саду плодоносять ананаси, динне дерево (папайя), манго, тамаринд індійський, шоколадне дерево, кущі кави всипані червоними плодами. Без екскурсовода тепличними лісами(«джунглями») не можна ходити, бо випадково наразишся на небезпеку. Так красуня-акокантера з ароматними квітами отруйна. Стріла, змащена її соком, уражає смертельно. Без спеціальних рукавичок не можна доторкнутися до молочаю. А ось боби цератонії нагадують схожу на повидло солодку масу. В Україну їх завозили чумаки як цукерки. Ці ласощі ще називали цареградськими цукерками або чорними ріжками. Цікаве і насіння цього дерева, воно має постійну масу (приблизно 200 міліграмів), тому його здавна використовували як важки (карат) в ювелірній справі та фармакопеї. Нині триває реконструкція оранжереї, бо за понад 40 років її покриття потьмяніло. Тепер з’явилися нові прозорі матеріали, якими можна замінити старе скло. На часі також встановлення альтернативної системи опалення. Адже нині унікальне зібрання рослин залежить від роботи тепломереж. Якщо станеться аварія, за півгодини тропічний ліс вимерзне.

Колекція флори в Київському ботанічному саду налічує понад 10 тисяч видів, найголовніше це зберегти те, що може бути втрачене в природі. Лише в Україні під загрозою вимирання 400 видів рослин. Серед них рододендрони, таволга, наперстянка. Навіть легендарна колись ковила може зникнути назавжди, вона заселяла степи і на розораних грунтах не росте.

Учені працюють над акліматизацією екзотів. Одні легко приживаються в нових краях, іншим потрібен особливий догляд. Цікаво, що калина й верба, мальва й соняшник, чорнобривці й красоля, без яких нині не уявити українського пейзажу, не є нашими питомцями. Колись їх привезли з Балкан, Середземномор’я, Америки. Київський каштан, який офіційно називають кінським, може невдовзі щезнути з наших вулиць, як це сталося з гербом міста. Дерево не витримує загазованості повітря, молоді дерева хворіють, всихають. Значно краще почуваються за нинішніх умов клени, липи, тополі. Навіть екзотичні гінкго пристосувалися до смогів, які нависли над таким чудовим колись містом-садом. Нині його щільно обступають хмарочоси, величезні зграї машин, автостоянки, стихійні ринки, загиджені сміттям, брудом.

Ольга МЕЛЬНИК
http://ukrgazeta.plus.org.ua


За зміст та достовірність статей відповідальність несе автор.
GreenHome 2006-2010

Пошук

Останні статті
Реклама
Зелена бібліотека
Нові надходження:

Як допомогти природі?
Що таке глобальна зміна клімату? Як ми можемо зупинити цей процес? Що кожен з нас може зробити для цього в повсякденному житті? Відповіді та рекомендації ви знайдете в цьому виданні.
Як допомогти природі?

Усі книжки зеленої бібліотеки ви можете переглянути за цим посиланням: дивитися усі книжки.

Книги надаються виключно для ознайомлення. Після ознайомлення, будь-ласка, видаліть файл з пк, інакше ви порушуєте діюче законодавство.

Форум – актуальні теми
Цікаве
Підтримка проекту
Якщо ви бажаєте підтримати проект матеріально – напишіть, будь-ласка, нам лист із темою donate і наш координатор обов’язково з вами зв’яжеться для уточнення деталей.

Посилання