GreenHome
Головна Новини Статті Форум Відео Зелена дошка Зелена бібліотека Написати нам листа Про GreenHome
Розділи -> Статті -> ЗДОРОВ’Я -> Найцінніший напій

Недаремно наші предки називали молоко соком життя, який людина вживає від самого народження. Легка засвоюваність — одна з найважливіших властивостей цього дивовижного напою. Вживаючи щоденно один літр молока, ми можемо задовольнити добову потребу свого організму в жирах, кальції, фосфорі, на 53 відсотки — у білках, на 35 відсотків — у вітамінах А, В та тіаміні, на 26 — в енергії.

Найповноціннішим є свіжовидоєне (парне) молоко. Воно має здатність затримувати розмноження бактерій, які потрапляють до молока і навіть знищувати їх. Але міським жителям, на жаль, таке молоко недоступне. Тож який «сік життя» доводиться споживати мільйонам українських городян? Звичайно, такий, що піддається спеціальній обробці, як правило, тепловій.

Донедавна можна було придбати молоко тільки пастеризоване, з терміном зберігання до 72 годин. Добре, якщо його транспортують до магазину в належних умовах. А якщо ні? Тоді влітку таке молоко покупець не встигне навіть донести додому, воно скисне вже в пакеті. Сучасна технологія суперпастеризації (стерилізація) дозволяє зберігати упаковане молоко до 180 днів за кімнатної температури. Секрет полягає у двох факторах — технології обробки та упаковці. Молоко піддається швидкому (2-4 секунди) нагріванню до температури плюс 137 градусів, після чого різко охолоджується. В результаті знищується стороння мікрофлора сирого молока, водночас поживні властивості продукту, його смак, колір і запах не змінюються. Однак молоко та продукти з нього не стануть смачними і поживними за жодної найсучаснішої технології обробки, якщо сировина буде неякісною. Як повідомила журналістам начальник управління ветеринарної медицини в Києві Людмила Олійник, ветеринарні та санітарні служби пильно стежать за всіма етапами проходження молочної продукції — від колективних та приватних господарств до переробників і реалізаторів. У господарствах постійно проводяться аналізи молока на туберкульоз, лейкоз, бруцильоз, приховані мастити та інші хвороби корів. Після цього виробникам видається документ, який засвідчує екологічне благополуччя території та санітарного стану господарства, звідки молоко надходить до переробних підприємств.

На кожному молокопереробному заводі працює ветеринарний лікар з відповідної державної установи, який контролює надходження сировини, наявність у поставників згаданого свідоцтва, необхідних щомісячних санітарних довідок. Він перевіряє молочну сировину на наявність патогенної мікрофлори, сторонніх домішок (миючих засобів, антибіотиків тощо). В разі необхідності проводяться додаткові лабораторні дослідження. І лише після цього молоко допускається до пастеризації.

Мінімальний ризик потрапляння в молоко патогенної мікрофлори залежить від контакту цього продукту з людьми. Якщо молоко надходить на переробні підприємства з великих господарств, де діють доїльні установки, то, як мовиться, людський фактор мінімізується. Але значна кількість сировини є збірною, тобто береться у приватних осіб на відповідних заготівельних пунктах. Отже вона потребує більш пильної уваги з боку ветеринарних та санітарних лікарів.

Щодо сирого молока та молочних продуктів, які реалізуються на міських продовольчих ринках, то, за словами Людмили Олійник, вони перевіряються державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи безпосередньо на місці. Тільки на столичних ринках за перше півріччя нинішнього року не допущено до реалізації п’ять тонн молока та молокопродуктів. Продавці цієї продукції обов’язково мають санітарні книжки, щоквартально проходять відповідне медичне обстеження, раз на рік їм роблять флюорографію.

Велику стурбованість у ветеринарних та санітарних служб викликають стихійні ринки, що з’явилися на вулицях міст. Там м’ясо-молочна продукція продається з землі, в нестерилізованій тарі, з порушенням температурного режиму. Особливо небезпечні пластикові пляшки, в яких продають молоко. На нестерилізованій внутрішній поверхні такої пляшки швидко утворюється жировий шар, що є сприятливим середовищем для патогенної мікрофлори. Крім того, цю тару продавці стихійних ринків збирають де завгодно, навіть на смітниках. На цивілізованих ринках молоко не продається у пластикових пляшках, бо це заборонено.

Молочна продукція на стихійному ринку не перевіряється ветеринарно-санітарними експертами. Не відомо і від якої — хворої чи здорової — корови отримано це молоко та виготовлено з нього сир, сметану. За інформацією завідуючої лабораторії Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя Ольги Голінько, в молоці зі стихійних ринків виявлено домішки соди і навіть прального порошку. Господарі сиплять їх у молоко, аби воно довше не скисало. Тож споживач такого продукту заради його невисокої ціни наражається на небезпеку серйозно захворіти. До речі, за офіційною статистикою, нині майже всі випадки кишкових захворювань пов’язані з вживанням людиною м’ясо-молочних продуктів зі стихійних ринків. У багатьох країнах Західної Європи взагалі заборонено продавати сире (незбиране) молоко. Його не продадуть нікому навіть на фермі.

Не менш важлива для здоров’я людини й упаковка, в якій перебуває молоко. На щастя, за останніх три роки Інститут екогігієни і токсикології, який опікується і якістю молочної тари, не забракував жодного виду упаковок. Та найкращою з них вважається асептична упаковка, яка дозволяє тривалий час зберігати всі властивості молока. Її виготовляє у вигляді картонних пакетів компанія «Тетра Пак Україна». Пакет тришаровий: зовнішня частина — паперова (картон), внутрішня — алюмінієва фольга, а між ними — поліетилен. Папір (75%) забезпечує міцність пакета, поліетилен (20%) слугує бар’єром для шкідливих мікроорганізмів, а фольга (5%) запобігає проникненню всередину упаковки повітря, світла та всього іншого, що може спричинити псування продукту.

Але за певними успіхами у виробництві, обробці молока та його упаковці залишається проблема неврегульованості законодавчої бази нормативно-правових актів для забезпечення якості та безпеки молока в нашій країні. Більшість існуючих нормативних документів ухвалені ще головним управлінням ветеринарії Мінсільгоспу СРСР у 1985 році, і вже не відповідають сучасним вимогам. Щоправда, з 1 липня 2002 року введено в дію держстандарт 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», який регламентує вимоги до якості і безпеки молока під час приймання його на молокопереробні підприємства. Але до цього підприємства воно проходить довгий шлях, який також має бути регламентований. І ці вимоги відіграють вирішальну роль у досягненні стандартів ЄС та входженні до СОТ, якщо, звичайно, ми цього прагнемо.

Молоко та вироби з нього належать до продуктів харчування першої необхідності. Особливо потрібні вони дітям, які нерідко вередують, не хочуть пити молоко, надаючи перевагу модним газованим напоям, приємним на смак, але зовсім не корисним і навіть шкідливим для юного організму. Тому в нашій торгівлі, в дитячих садках, школах має бути вдосталь смачного, ароматного, чистого молока, наближеного за якістю до тільки-но видоєного.

ukrgazeta.plus.org.ua

За зміст та достовірність статей відповідальність несе автор.
GreenHome 2006-2016

Пошук

Останні статті
Реклама
Зелена бібліотека
Нові надходження:

Як допомогти природі?
Що таке глобальна зміна клімату? Як ми можемо зупинити цей процес? Що кожен з нас може зробити для цього в повсякденному житті? Відповіді та рекомендації ви знайдете в цьому виданні.
Як допомогти природі?

Усі книжки зеленої бібліотеки ви можете переглянути за цим посиланням: дивитися усі книжки.

Книги надаються виключно для ознайомлення. Після ознайомлення, будь-ласка, видаліть файл з пк, інакше ви порушуєте діюче законодавство.

Форум – актуальні теми
Цікаве
Підтримка проекту
Якщо ви бажаєте підтримати проект матеріально – напишіть, будь-ласка, нам лист із темою donate і наш координатор обов’язково з вами зв’яжеться для уточнення деталей.

Партнери сайту
Купить ковку
ОРХУССКИЙ ЦЕНТР
Плодовые деревья