GreenHome
Головна Новини Статті Форум Відео Зелена дошка Зелена бібліотека Написати нам листа Про GreenHome
Розділи -> Новини -> Екологічні новини -> «НОСІТЬ МОБІЛКУ БІЛЯ...

Якби наші бабусі та прабабусі встали, вони, напевно б, подумали, що світ втрачає здоровий глузд – на міських (а уже і на сільських) вулицях люди «самі з собою» розмовляють»… Та якби ж тільки на вулицях! Ті розмови «із самим собою» звучать і в тролейбусах, маршрутках: один привселюдно розповідає про свої домашні клопоти, друга навчає подругу готувати якусь страву, третій ділиться з другом своїми особистими «таємницями».

Ми до цього уже звикли, а от бабусі наші навряд чи змогли б на таке спокійно реагувати… Та поки що відкинемо етику, не меншою є медична проблема. Ігноруючи скепсис любителів усякого «модерну», треба визнати, що тривале користування мобільним зв’язком для спілкування є аномалією. Власне, той, хто придумав цей предмет, чітко сформулював його функцію – бути засобом для короткочасного повідомлення, але ніяк не слугувати для тривалої балаканини.

Чи ведуться сьогодні у світі серйозні дослідження на цю тему? Як розповів київський учений, кандидат технічних наук Анатолій Павленко, в одному з підрозділів Європейського Союзу з 2000 до 2004 року був проведений експеримент, в якому взяло участь 28 відомих у Європі організацій. Європейські вчені дійшли висновку, що сучасна електронна техніка, а саме мобільні телефони, комп’ютери справляють негативний вплив на людину на генному рівні. Ось один із висновків того дослідження: «81 чоловік носили мобілку у кишені. Через місяць у них на 30 відсотків зменшилася рухомість сперматозоїдів». Чи доводилося нам чути про цей експеримент не у біглому викладі теле- чи радіо новин, багато разів на день – саме так найкраще сприймається інформація, особливо та, що стосується нашого здоров’я. Засоби масової інформації рекламують усякий непотріб, ця ж проблема абсолютно не висвітлюється.

Скоріше з власної ініціативи ентузіастів було проведене й інше дослідження. Уже у нас в Україні, на одній із кафедр факультету біомедтехнологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», яким завідує уже згаданий Анатолій Павленко. Піддослідною стала група студентів 3-5 курсу цього вузу у віці 18-21 року, які постійно користувалися мобільними телефонами. Одна з керівників експерименту Оксана Черненко, завідувачка відділу імунології Київського міського онкоцентру після завершення спостережень Оксана розповіла, що була вражена двічі: перший раз, коли побачила результати: молоді люди мали показники, які відповідали показникам здоров’я людей похилого віку. Зокрема вразив такий показник, як великі гранульовані лімфоцити – як відомо, ці клітини відповідають за знищення уражених і онкоклітин. У молодих людей нормою є 4,5 одиниць, студенти ж у середньому мали їх 0,5. Так само набагато менше було Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, В-кілерів. Тоді студентам запропонували поставити на мобільні телефони винайдені Анатолієм Павленком мініатюрні захисні пристрої «Спінор». За доволі короткий проміжок часу, приблизно місяць, ситуація змінилася: рівень досліджуваних показників прийшов до норми. Не дивно, що піддослідні студенти зауважували, що стали набагато краще себе почувати: перестали втомлюватися, у них зникла сонливість, апатія.

Втім, і без спеціальних досліджень, як кажуть, неозброєним оком, можна побачити, які вони різні – дитина, що годинами сидить в Інтернеті і та, що полюбляє вирощувати квіти, доглядає худобу, любить збирати у лісі ягоди і гриби. Особливими діагностами є матері. Зазвичай вони, придбавши для своїх чад мобілку, скоро відзначають, що дитина стала іншою: не такою допитливою, як раніше, більше дратується без серйозного на те приводу, врешті – стала не такою радісною. Хіба останнє –не привід для серйозного занепокоєння, аби серйозно задуматися: а чи й справді дитині так потрібен мобільний зв’язок.

Багато юних доль сьогодні руйнують побілки. Одна мати розповідає, що у віці 12 років її дочка захопилася побілкою так, що школа перестала для неї існувати. Дівчинка перестала навчатися (до появи цього предмету була майже відмінницею)… Друга мати скаже, що, засівши в Інтернеті, її донька, покинула вуз – принади віртуального світу взяли верх, і для неї споконвічні людські цінності виявилися примарними…

Так, світ нині невпізнанно змінився. Іншим стало довкілля, умови життя, побут. Сьогодні більшість батьків неповнолітніх дітей сприймають цей предмет, як справжню «няньку». Воно й справді так: раніше малюків гляділи їхні ріднесенькі бабусі, то тепер ту функцію виконують маленькі електронні пристрої. Не треба бути дуже освіченими фізиком електронником, аби сказати, що ці няньки настільки різні, власне, порівнювати їх є кощунством. Бабуся – великий світ любові, вона казку розкаже, пісню заспіває, стільки історій про світ і про людей переповість. А що може мобілка? Тільки й того, що вгамувати батьківський страх. Найперше, батьки радіють: дитина озвалася –отже, з нею нічого поганого не трапилося. А далі вже можна зайнятися «дистанційним управлінням » – йди туди, дорогу переходять отам… Розповідають, що багаті люди для своїх дітей дитсадівського віку купують дуже дорогі мобілки. Вони думають, що ціна – показник безпеки. Вчені ж зауважують, що це зовсім не так: насправді не буває безпечної електронної техніки. До речі, в Японії на запитання, де краще носити мобілку, спеціалісти відповідають: «носіть біля органу, який вам не потрібен».

Багато хто на такі висновки тільки руками розведе: справді, як сьогодні обійтися без цього мініатюрного предмета? Відповідь проста: тому, хто не може обійтися без мобільного зв’язку, не треба забувати первісне значення цього слова: мобільно – отже, швидко. Отож тривалі розмови –нонсенс, вияв безкультур’я. Для душевного спілкування куди кращим є тисячоліттями перевірений епістолярний жанр, прекрасна людська традиція приходити одне до одного в гості… Щодо зітхання батьків з приводу мобілки, яка мусить виконувати роль «няньки», то тут ще треба подумати, куди в сучасній Україні подівся існуючий тисячоліттями інститут бабусь. Схоже, ми, самі того не усвідомлюючи, руйнуємо цю мудру предковічну традицію? Справді, чи кожна людина, поклавши руку на серце, може сказати, що все зробила для того, аби бабусі і дідусі «помістилися» в її оселі?

Тетяна ОЛІЙНИК
http://ukrgazeta.plus.org.ua

За зміст та достовірність статей відповідальність несе автор.
GreenHome 2006-2016

Пошук

Останні статті
Реклама
Зелена бібліотека
Нові надходження:

Як допомогти природі?
Що таке глобальна зміна клімату? Як ми можемо зупинити цей процес? Що кожен з нас може зробити для цього в повсякденному житті? Відповіді та рекомендації ви знайдете в цьому виданні.
Як допомогти природі?

Усі книжки зеленої бібліотеки ви можете переглянути за цим посиланням: дивитися усі книжки.

Книги надаються виключно для ознайомлення. Після ознайомлення, будь-ласка, видаліть файл з пк, інакше ви порушуєте діюче законодавство.

Форум – актуальні теми
Цікаве
Підтримка проекту
Якщо ви бажаєте підтримати проект матеріально – напишіть, будь-ласка, нам лист із темою donate і наш координатор обов’язково з вами зв’яжеться для уточнення деталей.

Партнери сайту
Купить ковку
ОРХУССКИЙ ЦЕНТР
Плодовые деревья